«Азовсталь» с начала полномасштабного вторжения у всех на слуху. Но в фокусе общественного внимания - защитники этого форпоста, украинские военные. А как живут, после уничтожения их предприятия россиянами, работники бывшего металлургического гиганта? Много ли их осталось в Мариуполе? Сколько из них сейчас трудоустроены? Как строятся их отношения с бывшим работодателем и Пенсионным фондом? Какая помощь оказывается и в решении каких проблем нуждаются люди? Все это можно узнать из двух писем в редакцию «ОстроВа». Одно поступило от человека, который представился сотрудником «Азовстали» по имени Игорь Валентинович Северин. Судя из контекста, мужчина остался в разрушенном городе. Он признался, что написал его с целью получить помощь и повлиять на руководство завода, которое, по его словам, решило не возвращать трудовые книжки сотрудникам. Второе – реакция пресс-службы корпорации «Метинвест» в которую входила «Азовсталь». Оба дают ответы на поставленные выше вопросы. Публикуем полные тексты писем. От Северина И.В. «Добрый день! Война разбросала мариупольцев без преувеличения по всему земному шару, сломала и искалечила судьбы людей. Так произошло и со мной, уже бывшим работником комбината «Азовсталь». В свете последних событий, хотелось бы получить ответы на актуальные для десятков тысяч сотрудников комбината вопросы, адресованные к руководству. В частности, касательно трудовых книжек. Согласно всем правилам хранения данной документации, разработанным, наверное, еще в середине прошлого столетия, трудовые книжки должны храниться в отделе кадров в сейфах или несгораемых шкафах. Мне как-то приходилось брать свою трудовую книжку из отдела кадров для решения ряда вопросов по оформлению пенсии, действительно трудовые книжки хранились в железных шкафах. Каково же было мое удивление, когда в мае месяце на совещании у Генерального директора комбината директор по персоналу и администрации Голтвенко Иван Валерьевич во всеуслышание объявил, что трудовые книжки азовстальцы уже никогда не получат, потому что они сгорели в дирекции по персоналу во время пожара при обстреле. Вопрос первый, почему с началом боевых действий, руководство комбината, а именно господин Голтвенко не организовал вывоз документации, а именно трудовых книжек азовстальцев, на подконтрольную Украине территорию, хотя бы в Запорожье? Достаточно было одного микроавтобуса и через два часа трудовые книжки были бы в Запорожье. Но… Господин Голтвенко был занят спасением своей персоны и покинул Мариуполь то ли 24, то ли 25 февраля, впрочем, как и Генеральный директор Энвер Цкитишвили, который покинул пределы Мариуполя 23 февраля вечером. Сразу отметаем ложь, которую Цкитишвили рассказывает в средствах массовой информации, что уехал на совещание якобы в Киев. Никакого совещания не было. Непосредственный руководитель Цкитишвили Операционный директор Метинвест гражданин РФ Погожев А.В. был в Мариуполе. Цкитишвили выехал в Италию и оттуда, загнав персонал на комбинат под обстрелы, руководил так называемой горячей консервацией завода. Конечно, из Италии все видится гораздо лучше и не так страшно. Постепенно с окончанием боевых действий в городе, азовстальцы начали задавать друг другу вопросы по поиску трудовых книжек, делились информацией в телеграмм каналах, группах вайбера. Люди переживали за наработанный годами льготный стаж, за свои пенсии, да и просто за следующее трудоустройство и свой послужной список. Причем вопросы задавали все: те, кто успел эвакуироваться в Украину; кто волей судьбы оказался в РФ и Европе; и те, кто остался в Мариуполе. Некоторые попытались попасть в разрушенное здание дирекции по персоналу, но их не пустили туда военные РФ, ссылаясь на минирование. В конце концов, с помощью МЧС «ДНР» инициативная группа мариупольцев смогла вывезти трудовые книжки азовстальцев из разрушенного отдела кадров в школу №14 на улице Пашковского и приступила к раздаче в порядке очереди. Азовстальцы, оставшиеся в городе, получали как свои трудовые книжки, так и по доверенности своих коллег, которых судьба разбросала по всему миру. Еще один момент, характеризующий работу Дирекции по персоналу и администрации комбината «Азовсталь» и лично директора по персоналу и администрации Голтвенко И.В. Согласно постановлению Кабинета министров Украины №1084 від 27.11.2019 на сайте пенсионного фонда открыта платформа, так называемая электронная трудовая книжка. Работодатель должен был вносить в электронном виде данные по трудовым отношениям своих наемных работников и отправлять вместе со скан-копиями всех страниц трудовой книжки в Пенсионный фонд. В личном кабинете каждого работника на сайте ПФУ таким образом была бы сформирована электронная трудовая книжка и бумажная книжка потеряла бы актуальность, просто была бы уже не нужна. Но… за более чем два года Голтвенко И.В. не сделано НИЧЕГО! Личные кабинеты работников на сайте ПФУ пустые, указана только дата трудоустройства и все, а кем ты работал уборщицей или начальником неясно. Насколько мне известно, на комбинате Ильича работа по оцифровке трудовых книжек велась, но полностью не закончена. Возникает резонный вопрос. Что теперь делать людям по оформлению пенсий, по предоставлению документов в ПФУ, да и просто по дальнейшему трудоустройству? Похоже руководство комбината этот вопрос не интересует. На судьбу азовстальцев руководству наплевать, что подтверждают и следующие события. 15.06.2022г. в ряде цеховых азовстальских групп в сети вайбер (некоторые неравнодушные начальники цехов, в частности начальник ТЛЦ Калиниченко С.В., постоянно доносят важную информацию своим бывшим подчиненным в созданных ими группах, за что им отдельное человеческое большое спасибо) прошла информация о том, что с 16.06.2022г. приостанавливается действие трудовых договоров с работниками комбината. Сообщается, что до 16.06.2022г. можно рассчитаться дистанционно, направив фото заявления в дирекцию по персоналу (непонятно кому), получить расчетные деньги, а именно компенсацию за неиспользованные дни ежегодного отпуска. Мало того, в шаблоне заявления работник должен был обязательно указать «В связи с активными боевыми действиями и военным положением не имею возможности получить на предприятии свою трудовую книжку». Уровень цинизма просто зашкаливает. Азовсталец должен был сам, собственноручно отказаться от законного получения своей трудовой книжки. После 16.06.2022г рассчитаться можно будет только очно, в Запорожье, в Центре карьеры «Метинвест». При этом на официальном сайте Метинвест, на официальном сайте комбината, а также в официальном азовстальском чат-боте в вайбере, на который подписаны практически все азовстальцы, никакой информации не было! Возникает вопрос, это сделано умышленно или руководству комбината в очередной раз просто наплевать на азовстальцев? 16.06.2022г. рассчитаться дистанционно было уже невозможно! Дали один день! Многие, в том числе и я, рассчитались, кто каким-то образом узнал, но большинство не успели, до них эта информация просто не дошла, многие вообще ничего не знают до сих пор! Известно, что ряд руководителей комбината, в том числе и господин Голтвенко до сих пор при зарплате, его действия или бездействие и уровень цинизма в отношении простых работников комбината зашкаливает, поэтому ждать от него каких-то внятных комментариев, признания своей вины - затея бесполезная. Но все же хотелось бы, чтобы руководство компании Метинвест проанализировало результаты работы своих топ-менеджеров, а именно господина Голтвенко И.В. и сделало соответствующие выводы. Война показала, кто есть кто. И в заключение, подводя итог всему вышеизложенному, просто хочу задать только один вопрос, может быть в какой-то степени риторический: неужели азовстальцы многолетним своим трудом не заслужили человеческого к себе отношения? С уважением, Северин Игорь Валентинович, бывший работник ПРАТ «МК «Азовсталь», цех ТЭЦ». От компании «Метинвест» «В Україні абсолютна більшість документів діють в електронному вигляді, особливо під час воєнного стану, бо багато людей просто втратили документи. Це стосується і трудових книжок. З 10 червня 2021 року діє Закон від 5 лютого 2021 року № 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі». Цей Закон запроваджує облік трудової діяльності в електронній формі, що дозволяє не оформляти та не вести паперові трудові книжки. Згідно Закону протягом п’яти років трудові книжки мають бути відреферованими і ця робота поступово проводиться на всіх підприємствах Групи Метінвест. До зазначеного Законом строку – всі книжки повинні бути переведені в електронний формат. Початок вторгнення армії РФ був вкрай агресивним саме для Маріуполя. З 24 лютого вже велися безперервні обстріли міста та сусідніх областей. Маріуполь опинився у облозі в лічені дні і покинути його вже 27 лютого було неможливо. Дійсно, трудові книжки знаходяться в жаротривких шафах саме з метою їхнього збереження під час пожарів. Звичайних побутових пожарів, а не війни, в якій з лиця Землі російські військові стирають ціле місто Маріуполь. Жодного дня армія РФ не відкрила гуманітарний коридор для вивезення навіть людей, не кажучи вже про будь-які документи чи ціннісні речі і кожен маріуполець це чудово знає. Так, зараз в людей говорять емоції і це більш ніж зрозуміло – кожен мешканець міста втратив все: своє нормальне життя, свою домівку, близьких людей. У маріупольців зараз немає зрозумілого майбутнього і їхній емоційний стан легко зрозуміти. Люди намагаються знайти винних у цій надважкій ситуації і кожен вибирає винуватих особисто і у когось ним стає саме працедавець. Притому, єдиними винними у тому, що сталося з Маріуполем, металургійними комбінатами, будинками маріупольцями та їхнім життям – є армія РФ та її командування. Зі свого боку Група Метінвест зробила все можливе за цих умов, щоб підтримати працівників з Маріуполя. З перших днів були сформовані колони з гуманітарним вантажем та транспортом для евакуації, але росіяни жодного разу не дозволили заїхати у Маріуполь. Тоді почалася робота по евакуації з населених пунктів, до яких змогли самотужки виїхати люди в сторону підконтрольну Україні. У всіх містах України, де працюють підприємства компанії, з перших днів були розгорнуті місця прихистку для металургів та членів їхніх родин. Понад 6000 місць було облаштовано і всі вони задіяні у тимчасовому розселенні людей. Компанія відкрила у Запоріжжі і Кам’янському центри реабілітації та реінтеграції для металургів та їхніх родин, де надається гуманітарна, медична, психологічна та соціальна допомога. Щодо фінансової підтримки – всі маріупольські працівники за лютий та березень отримали повну заробітну плату, при тому, що підприємства вже жодного дня через агресію Росії в Маріуполі не працювали у березні. З квітня людей перевели у простій, бо вони не могли більше виконувати свої обов’язки і продовжили виплату у розмірі 2/3 всім робітникам, але вже існували нюанси – гроші нараховувалися на рахунки для зняття та користування тим, хто виїхав на підконтрольну Україні територію та шукає роботу на підприємствах компанії чи у партнерів, про що є відмітки у Центрі кар’єри Метінвест. Тим, хто залишається у Маріуполі та людям, що виїхали у країну-агресорку чи на окуповані території і прийняли рішення там зостатися – гроші нараховані, і для того, щоб скористатися ними, необхідно бути на підконтрольній Україні територіях. Весь цей час Група Метінвест веде роботу по працевлаштуванню та адаптації людей, що виїхали з Маріуполя. Компанія також провела перемовини з комунальними підприємствами міст щодо працевлаштування. Таким чином було відкрито 4000 різних вакансій. Працюють програми перенавчання за відсутності необхідного фаху. Є програма «Домівка для своїх», коли колеги надають переселенцям можливість тимчасово жити у комфортних умовах, за що орендодавці отримують компенсацію від Метінвесту, а орендарі – живуть цілком безкоштовно. Для тих, хто прийняв рішення працевлаштуватися на підприємства Групи, компанія виплачує підйомні для облаштування побуту, допомагає адаптуватися у колективі, сплачує всі кошти згідно штатного розкладу та преміальні. Тим, хто не має відповідного до вакансій фаху, так само виплачують і підйомні, і зарплату під час навчання, і допомогу на оренду житла протягом 6 місяців. Варто зазначити, що з понад 15 тисяч металургів, які виїхали з Маріуполя, працевлаштувалися не більше 1000 людей. Нажаль, не дивлячись на всі намагання працедавця допомогти, більшість людей не скористалася цією можливістю. Група Метінвест, як бізнес зробила і продовжує робити все можливе, щоб підтримати своїх працівників. Проте зараз країна знаходиться у стані війни. Ми всі робимо все можливе, щоб наблизити перемогу України і вигнати ворога з нашої землі. Звісно, це відображається на всіх бізнесах України. Група Метінвест зараз у важкому стані через російську агресію: частина підприємств зруйнована росіянами, частина – зупинені, ще частина – працюють не на повну потужність. Є дуже великі проблеми з логістики. Ці фактори суттєво відображаються на економічному стані компанії. З 16 червня прийняте рішення призупинити трудові відносини з тими людьми, хто ще не працевлаштований на інших працюючих активах компанії. Це вимушений крок, який став наслідком всіх попередніх подій і в першу чергу – російської агресії проти України. При цьому Група Метінвест у повному обсязі продовжує виплачувати заробітні плати кожному працюючому робітнику підприємств та витримує всі соціальні гарантії. Група Метінвест, як відповідальний роботодавець, зробила все чесно, щоб підтримати людей і дати змогу працювати далі. Ті, хто хоче працювати – вже працює, ті, хто хоче влаштувати своє життя – навчається. Компанія і надалі буде підтримувати цих людей безумовно до тих пір, допоки зможе. Зараз складний час і бізнес має вижити, щоб мати змогу підтримувати і робітників, і Україну зараз, і наших військових, і допомогти у часи відбудови після перемоги України. Щодо трудових книжок, то кожен працівник як альтернативу трудовій книжці, згідно Закону України може замовити довідку про трудову діяльність, куди увійдуть всі періоди його роботи на підприємстві в електронному вигляді (формат pdf, на фірмовому бланку підприємства) та у паперовому, засвідчену «мокрою» печаткою. Для цього потрібно звернутись на гарячу лінію Групи Метінвест за телефоном 800 605 000 для українських номерів та +380564004444 для зарубіжних номерів. Менеджери компанії детально роз’ясняють алгоритм дій. При цьому у Пенсійному фонді України (ПФУ) є інформація про трудову діяльність працівників з 2000 року, яка відображена у довідках ОК-5 та ОК-7. Для отримання таких довідок необхідно або особисто прийти до відділення ПФУ за місцезнаходженням, або замовити онлайн на веб-порталі ПФУ. Яка інформація міститься у довідках ОК-5 та ОК-7: • Перелік підприємств, що сплачували страхові внески; • Кількість відпрацьованих фактично календарних днів (помісячно по кожному підприємству); • Кількість днів страхового стажу; • Розмір заробітку, з якого сплачувались страхові внески; • Інформація про пільговий стаж (за наявності). Працівникам Метінвесту маріупольських підприємств при звільненні видаватиметься виписка/довідка про трудову діяльність на підприємстві, яка містить інформацію про весь трудовий стаж на підприємстві, включаючи період до 2000 року. Працівникам при звільненні з переведення на підприємства Групи буде заведено нову трудову книжку або виписки із трудових книжок сформовані на основі даних із електронної системи, а також дублікати свідоцтва про навчання. Відносно, коли виїхали керівники підприємств – всі у різні часи. Щодо виїзду конкретно Івана Голтвенко, то можна почитати його історію за посиланням. «ОстроВ»